Як отримати дозвіл на проживання в Італії

Дозвіл на проживання (permesso di soggiorno) — основний документ, який надає законне право проживати в Італії. Отримати вид на проживання в Італії можна через префектуру або через італійське консульство у країні проживання. Основне правило: для легального перебування в Італії потрібна підстава — робота, навчання, возз’єднання сім’ї, гуманітарні або інші законодавчо передбачені причини.

Ви повинні мати документи, що підтверджують підставу для проживання, наявність придатного житла, достатнього доходу або фінансових ресурсів, а також медичне страхування, якщо це передбачено конкретним типом дозволу. Після подання документів і схвалення заявки надається посвідка на проживання, яка визначає строк перебування іноземця в Італії, його права та обмеження. Надалі її можна продовжувати або змінювати тип відповідно до змін у статусі чи планах проживання.

Типи дозволів на проживання в Італії

В Італії існує кілька категорій дозволів на проживання: тимчасові, довгострокові та спеціальні. Види посвідок на проживання відрізняються тривалістю, умовами отримання та правами, які вони надають.

Тимчасові дозволи видаються іноземцям, які планують перебувати на території Італії більше трьох місяців і мають для цього конкретну мету. Такі дозволи мають обмежений термін дії (від 1 року), що залежить від тривалості контракту, навчальної програми або сімейних обставин. З тимчасовою посвідкою на проживання (ПНП) ви маєте право легально жити в Італії на підставі працевлаштування або навчання, користуватися деякими соціальними та медичними послугами. Якщо після закінчення дії дозволу іноземець планує залишитися в країні, документ потрібно продовжити.

Довгострокові посвідки (ПМП)надаються тим, хто легально безперервно прожив в Італії щонайменше 5 років (безперервність передбачає відсутність у країні не більше ніж 6 місяців поспіль або сумарно 10 місяців упродовж 5 років). Постійна посвідка на проживання надає більшу стабільність: з нею іноземець має ті самі права, що й італієць, за винятком виборчого права. Щоб отримати ПМП, необхідно підтвердити наявність житла, стабільного доходу (не менше за річний розмір соціальної допомоги — 538,68 EUR на місяць, що виплачується 13 разів на рік, тобто близько 7003 EUR), відсутність судимостей, а у деяких випадках ще знання італійської мови.

Посвідка на постійне місце проживання в Італії дає змогу вільно працювати без прив’язки до роботодавця, забезпечує простіший доступ до інтеграції та громадянства. Її не потрібно регулярно поновлювати. Але у разі відсутності у країні більше ніж 6 років або перебування поза межами ЄС довше ніж 12 місяців документ анулюється.

Спеціальні дозволи надаються іноземцям у виняткових випадках і мають окремий правовий статус. Зокрема, такий дозвіл можуть отримати ті, хто подав запит на притулок і отримав статус біженця. Власникам спеціального дозволу доступні соціальні та медичні послуги, вони мають право отримати тимчасовий дозвіл на роботу та навчання. Статус біженця надається на 6 місяців, після чого може бути продовжений на 1 рік або більш тривалий строк. Біженство може бути анульоване, якщо змінюються обставини, що стали причиною його надання.

Після початку повномасштабної війни українці отримали можливість легально проживати в Італії завдяки тимчасовому захисту. Цей статус дає змогу офіційно працювати та навчатися, користуватися державною системою охорони здоров’я та соціальними виплатами, а також отримувати допомогу від держави. Українцю отримати дозвіл на перебування можна, подавши заявку у місцеву квестуру, після чого надається право на легальне перебування на час дії захисту.

Якщо строк тимчасового захисту добігає кінця, а ви бажаєте залишатися в Італії, потрібно стежити за офіційними повідомленнями уряду про продовження захисту або оформити ПНП на інших підставах для перебування, таких як працевлаштування, навчання, возз’єднання сім’ї або власний бізнес. Після кількох років легального проживання і сплати податків можна подати заявку на оформлення постійної посвідки на проживання. Важливо зберігати всі документи, контракти та квитанції про сплату адміністративних послуг, оскільки відомості можуть знадобитися під час оформлення дозволів на проживання.

Посвідка у зв’язку з роботою (Permesso di soggiorno per lavoro)

Щоб отримати ВНЖ для працевлаштування, слід мати офіційну пропозицію або підписаний контракт з італійським роботодавцем. Він повинен отримати дозвіл на працевлаштування іноземця в Єдиному імміграційному офісі (Sportello Unico per l’Immigrazione, SUI) тієї префектури, де буде виконуватися робота. Якщо всі документи в порядку та є вільна квота, заявнику відкривається віза для в’їзду в країну.

Ви можете отримати тимчасовий вид на проживання на строк дії договору або на 1 рік з можливістю подальшого продовження. Якщо контракт безстроковий, можлива видача дозволу на 2 роки, після чого подається заява на продовження строку дії посвідки. Зробити це потрібно не пізніше ніж за 60 днів до кінця дії поточної.

Тимчасове проживання для найманих працівників пов’язане з конкретним роботодавцем. У разі зміни роботи необхідно подати заяву та отримати пермессо заново.

ПНП для висококваліфікованих спеціалістів (Carta Blu UE)

Отримати посвідку на проживання в Італії можуть працівники, які мають офіційну пропозицію від італійського роботодавця на посаду, що відповідає критеріям висококваліфікованої праці. Обов’язковою умовою для цього є наявність вищої освіти або не менше ніж 3 роки досвіду роботи. Роботодавець повинен гарантувати виплату заробітної плати на рівні вищому за мінімальний (не менше ніж 33 500 EUR на рік).

Строк дії дозволу відповідає тривалості трудового контракту, але не більше ніж 2 роки з можливістю подальшого подовження. Якщо ви змінюєте місце роботи, а ваша нова посада не відповідає кваліфікації або ви не повідомляєте про зміну роботодавця в Єдиний імміграційний офіс, посвідку на тимчасове проживання може бути анульовано.

Дозвіл для самозайнятості та бізнес-діяльності (Permesso di soggiorno per lavoro autonomo)

Отримати посвідку на проживання в Італії для самозайнятості можна, якщо ви плануєте вести в країні незалежну професійну діяльність (працювати як фрилансер, відкрити власний бізнес, зареєструвати підприємство). Для її надання італійська сторона перевіряє відповідність кваліфікації характеру діяльності, наявність житла, фінансових ресурсів (не менше ніж мінімальний рівень річного доходу — 18 555 EUR), легальне походження коштів.

Для підтвердження кваліфікації надаються легалізовані або апостильовані дипломи чи сертифікати. Для деяких професій (медицина, інженерія, архітектура) потрібна нострифікація диплома в Італії. А працівники сфер туризму, юриспруденції, архітектури, охорони здоров’я повинні мати італійські сертифікати або членство в професійних палатах. Наприклад, юристи мають пройти стажування в Avvocatura dello Stato та бути зареєстрованими в Колегії адвокатів (Albo degli Avvocati).

Підтвердити попередній досвід можна за допомогою трудових книжок, контрактів, рекомендованих листів від колишніх роботодавців. Це продемонструє, що мігрант реально виконував роботу, відповідає стандартам і має необхідні навички.

Право отримати дозвіл є у тих, хто планує робити інвестиції. Напрямів для інвестування є декілька: вкласти не менше ніж 2 000 000 EUR в державні облігації строком від 2 років, 500 000 EUR у капітал італійської компанії або 250 000 EUR в інноваційний стартап. Також можна зробити благодійний внесок на підтримку проєкту, що представляє суспільний інтерес, на суму не менше ніж 1 000 000 EUR. Якщо інвестиція або пожертвування не будуть виконані впродовж 3 місяців перебування, то отриману ПНП в Італії може бути відкликано.

ПНП за названими видами діяльності буде надано на 2 роки з можливістю продовження.

ВНЖ для навчання (Permesso di soggiorno per motivi di studio)

Тимчасова посвідка на проживання з метою навчання надається у разі зарахування до університету чи іншого навчального закладу з програмою, що триває довше ніж 90 днів. Разом із пакетом документів для оформлення дозволу надається підтвердження прийому на навчання з копією навчальної програми. Необхідний розмір коштів, достатніх для навчання та проживання в країні, становить не менше ніж 7003 EUR на рік. Підтвердити їх наявність можна випискою з банківського рахунку або довідкою з навчального закладу із зазначенням розміру стипендії.

Перший дозвіл надається на 1 рік або весь період навчання, якщо тривалість навчальної програми менше ніж 12 місяців. Якщо навчання триває довше, то за 30 днів до закінчення дії першої ПНП слід подати заяву на продовження дозволу. Студент має право працювати, але не більше ніж 20 годин на тиждень або 1040 годин на рік. Після закінчення навчання є можливість переоформлення виду на проживання в Італії з метою працевлаштування.

Тимчасова посвідка для навчання не дає права на повноцінну зайнятість або відкриття власного бізнесу. Якщо студент припиняє навчання, ПНП анулюється.

Посвідка для возз’єднання сім’ї (Permesso di soggiorno per motivi familiari)

Дозвіл на возз’єднання сім’ї можуть отримати родичі резидентів, які вже мають тимчасову ПНП строком дії від року. До членів сім’ї з погляду міграційного законодавства Італії належать: чоловік або дружина (партнери), неповнолітні діти, повнолітні діти, які мають проблеми зі здоров’ям, батьки, які перебувають на утриманні.

Для оформлення посвідки надаються документи, що підтверджують родинні зв’язки. Окрім того, потрібно мати житло та достатній дохід. Якщо планується переїзд одного члена сім’ї, ви маєте показати дохід не менше ніж 10 504 EUR на рік, для двох сума становить 14 006 EUR на рік. На батьків у віці від 65 років потрібно оформити поліс медичного страхування. Строк дії посвідки заявника відповідатиме строку дії сторони, яка приймає його в Італії.

Посвідка дає змогу жити в країні, працювати найманим працівником, навчатися, реєструвати самозайнятість, отримувати медичні та соціальні послуги. У разі зміни обставин дозвіл можна конвертувати, наприклад, у дозвіл на роботу. Якщо спонсор втрачає дозвіл на проживання, стає нелегальним або порушує імміграційні правила, то посвідка на проживання членів сім’ї також може бути переглянута та навіть анульована.

Як отримати дозвіл на проживання в Італії

Процедура отримання посвідки на проживання чітко регламентована, залежить від типу ПНП і охоплює такі кроки:

1. Визначення підстави для проживання.
   Важливо перевірити, чи відповідає ваша підстава вимогам італійського законодавства та міжнародних угод.
2. Збір документів.
   Для деяких типів посвідок на проживання потрібне попереднє схвалення (nulla osta) від SUI (посвідки для роботи, самозайнятості, сезонної зайнятості), без якого неможливо відкрити візу D.
3. Відкриття національної візи D для в’їзду.
   Для цього потрібно звернутися до консульства Італії в країні вашого проживання. Разом із візою можна одразу оформити податковий код Codice F
4. Оформлення ПНП.
   Упродовж 8 днів після в’їзду в країну ви маєте звернутися до поштового відділення за місцем свого проживання та отримати «жовтий конверт», що містить всі необхідні для заповнення форми. Їх разом із заявою на ПНП, копіями документів і підтвердженням сплати зборів подають у тому самому поштовому відділенні з отриманням квитанції. У ній буде зазначено дату і час для зняття відбитків пальців у квестурі.
5. Отримання пластикової картки.
   Після того як у квестурі у вас візьмуть біометричні дані та перевірять усі потрібні документи, вам залишиться дочекатися SMS-повідомлення про готовність вашої картки.

Після отримання картки пермессо ді соджорно в Італії необхідно отримати доступ до медичного страхування у Servizio Sanitario Nazionale (SSN) і відкрити банківський рахунок.

Надалі посвідку на проживання можна продовжувати або змінювати її тип, якщо підстава для перебування змінюється (наприклад, перейти з робочої ПНП на самозайнятість). Для продовження дозволу на проживання зазвичай потрібно підтвердити, що всі умови (доходи, житло, діяльність тощо) дотримано, подавши нові документи до префектури.

Необхідні документи

Разом із заявою на видачу посвідки на проживання в Італії необхідно подати пакет документів. Його зміст залежить від мети перебування. Утім існує загальний перелік відомостей, які передбачені майже для всіх типів дозволів:

• закордонний паспорт (оригінал та копії всіх сторінок із відмітками);
• 4 біометричні фотокартки, зроблені не раніше ніж за 6 місяців до подання запиту;
• документи, що обґрунтовують мету перебування в країні (трудовий контракт і nulla osta від роботодавця, лист про зарахування до навчального закладу, документи про родинні стосунки та дозвіл на возз’єднання родини, документи про відкриття компанії тощо);
• підтвердження наявності житла (договір про проживання, оренду, реєстрація обраного місця проживання, декларація від господаря житла);
• підтвердження фінансової спроможності;
• медична страховка (приватна або документ про реєстрацію в системі медичного страхування SSN);
• податковий код;
• квитанції про сплату зборів;
• заповнений «жовтий пакет».

Під час подання документів у поштовому відділенні заявнику необхідно сплатити: 16 EUR за гербову марку marca da bollo (офіційне державне мито, яке сплачують при оформленні документів в Італії), 30,46 EUR — вартість електронної картки, 30 EUR — поштовий збір і 40‒100 EUR — адміністративний збір (сума залежить від типу посвідки).

Строки отримання ВНЖ Італії

Законодавство Італії передбачає, що рішення про надання посвідки має бути ухвалено протягом 60 днів із дати подання документів, за умови що всі документи правильно оформлені. Але на практиці строки можуть значно відрізнятися, оскільки залежать від завантаженості місцевого імміграційного офісу. Строк очікування в середньому становить 3‒6 місяців.

На тривалість очікування також впливає тип запитуваного дозволу, його тривалість і коректність заповнення документів. Якщо пакет виявився неповним або потрібні додаткові відомості, то процедура може затягнутися. Заявник може перевіряти статус запиту на сайті поліції за допомогою коду, зазначеного у квитанції, отриманої під час подання документів.

Якщо затримка значна, можна надіслати письмове звернення до квестури, а у складних випадках звернутися до спеціаліста з міграційних питань. Також існує можливість оскарження процедурних нюансів через адміністративний суд (TAR) у разі надзвичайної ситуації або значної затримки.

Поширені помилки при оформленні

Під час оформлення дозволу на проживання в Італії заявники часто припускаються помилок, які пов’язані з документами, їх заповненням та строками подачі. Однією з поширених проблем є надання неповного пакета відомостей або документів, що не відповідають вимогам. Наприклад, у досьє можуть бути фотокартки іншого формату або відсутні підтвердження житла, квитанції про оплату зборів тощо.

Крім того, заявники іноді неточно або некоректно заповнюють форми із «жовтого пакета», невірно зазначаючи особисті дані, дату прибуття або мету перебування в країні. Інколи документи подаються після закінчення встановленого строку, через що може статися відмова або затримка у розгляді.

У разі відмови заявник отримує офіційний лист від квестури, у якому зазначено причину такого рішення. Якщо її усунути, то документи можна подати повторно. Якщо процедуру було порушено, а відмова не має законних підстав, можна подати скаргу до адміністративного суду Італії. На це у заявника є 60 днів із моменту отримання листа про відмову. Важливо зберігати всі документи та квитанції, що підтверджують подачу першої заявки на ПНП, оскільки вони можуть знадобитися під час повторного звернення або судового оскарження.

Проживання в Італії з ВНЖ: що варто врахувати українцям

Проживання на території Італії з пермессо ді соджорно забезпечує доступ до податкової, соціальної, освітньої та медичної систем країни, але також накладає чіткі обов’язки. Отримавши ПНП, ви долучаєтеся до податкової системи за допомогою Codice Fiscale, який потрібен для роботи, відкриття банківського рахунку, оренди житла й взаємодії з державними структурами. Країна визначає податкову резидентство за правилом 183 днів. Ті, хто проживають у країні більшу частину року та бажають залишитися в Італії, підпадатимуть під вимогу подання податкової декларації (для бізнесу та самозайнятих) і декларування іноземних доходів та/або майна.

Після отримання посвідки слід зареєструватися в реєстрі населення Anagrafe. Це надасть доступ до соціальних послуг, медичного страхування та оформлення довгострокового проживання в подальшому. Незалежно від типу ПНП в Італії, якщо іноземець приїздить разом із дитиною, він повинен забезпечити їй відвідування школи, адже середня освіта в країні є обов’язковою. Більшість дозволів на тимчасове проживання дають право на приєднання до державної системи охорони здоров’я SSN. Зазвичай це робиться через місцеве відділення охорони здоров’я після отримання permesso.

Через 5 років легального проживання резидент може подати запит на картку довгострокового перебування в Італії. Серед вимог — стабільний дохід, підтвердження житла, інтеграція та знання італійської мови.