Посвідка на проживання в Норвегії

Посвідка на проживання в Норвегії (oppholdstillatelse) — це офіційний дозвіл, який потрібно оформлювати всім, хто планує перебувати в країні понад 90 днів. ПНП дає змогу офіційно працювати, навчатися, вести підприємницьку діяльність або проживати з родиною на законних підставах. Кожен дозвіл оформлюється під конкретну мету перебування та діє лише в межах заявленої підстави.

Для кожної категорії ПНП Норвезьке управління з питань імміграції (UDI) встановлює окремі вимоги до доходу та переліку документів. Строк дії дозволу залежить від категорії та зазвичай становить від одного до трьох років із можливістю продовження. Після трьох років проживання в Норвегії можна подати запит на оформлення постійної посвідки, яка надає право перебувати в країні необмежений час.

Переїхати до Норвегії можна також із паспортом країни ЄС. У такому разі вам не потрібно оформлювати дозвіл на проживання, достатньо зареєструвати своє перебування в країні після прибуття.

Типи дозволів на проживання в Норвегії

У Норвегії дозволи на проживання поділяються на тимчасові та постійні залежно від тривалості та обсягу прав, які вони надають. Першим кроком для довгострокового перебування є тимчасовий дозвіл. Його видають на визначений строк, який залежить від підстави — працевлаштування, навчання, возз’єднання з родиною або надання захисту. Такий статус діє лише за умови дотримання заявленої мети перебування та виконання встановлених вимог щодо доходу й документів.

Якщо ви проживаєте в країні безперервно протягом встановленого законом періоду, виникає право звернутися за постійним дозволом. У більшості випадків вам необхідно мати щонайменше три роки легального проживання. Для окремих категорій, зокрема для осіб зі статусом біженця, строк осілості перед здобуттям ПМП становить п’ять років. Постійна посвідка не потребує регулярного продовження та забезпечує стабільне право жити й працювати в Норвегії без обмежень у часі. Щоб зрозуміти, який формат проживання підходить саме вам, варто окремо розглянути кожен тип ПНП.

Робоча посвідка на проживання

Робочий дозвіл на проживання оформлюється за наявності конкретної пропозиції від норвезького роботодавця. Окрім того, ви маєте отримати дозвіл на роботу в Норвегії. Ваш трудовий договір має передбачати зайнятість не менше ніж на 80 % повної ставки та гарантувати умови праці й оплату на рівні, прийнятому в країні. Посада повинна вимагати кваліфікації спеціаліста, а ви — підтвердити відповідну освіту або професійний досвід.

Зазвичай для отримання робочої ПНП у вас має бути вища освіта або завершене професійне навчання тривалістю щонайменше три роки. Альтернативою може бути значний підтверджений досвід роботи, який за рівнем відповідає формальній кваліфікації. Для регульованих професій, зокрема в медичній сфері, обов’язковим є отримання ліцензії та офіційне визнання диплома в Норвегії. Для посад, що потребують ступеня магістра, мінімальна річна зарплата має становити 53 220 EUR до оподаткування, тобто 4435 EUR щомісяця. Якщо для роботи достатньо рівня бакалавра, річний дохід повинен бути не нижчим за 46 420 EUR, що відповідає сумі близько 3868 EUR на місяць.

Тривалість дії посвідки також залежить від вашої посади та кваліфікації. Якщо у вас є диплом або підтверджена професійна підготовка, дозвіл зазвичай видають на три роки. Якщо ж робота не потребує високої освіти або ви працевлаштовані через агентство, посвідку можуть видати лише на один рік. Ваші найближчі члени сім’ї (чоловік або дружина та неповнолітні діти) можуть подати заяви на проживання одночасно з вами, і їхні справи розглядаються паралельно.

Тимчасовий вид на проживання чітко прив’язаний до конкретної посади та умов працевлаштування. Ви не маєте права самостійно змінити тип роботи або сферу діяльності без попереднього схвалення міграційних органів. Якщо нова посада відрізняється за вимогами чи характером роботи, розпочинати її до отримання нового дозволу заборонено. Також не можна приховувати зміну роботодавця або втрату робочого місця. Про початок нової роботи чи припинення трудових відносин потрібно повідомити поліцію протягом 7 днів. У разі звільнення ви маєте право залишатися в Норвегії до 6 місяців для пошуку нового місця праці, однак виконувати трудову діяльність поза межами умов чинного дозволу не дозволяється.

Для підприємців

Підприємці можуть отримати посвідку на тимчасове проживання, якщо планують вести бізнес у Норвегії або виконувати конкретні завдання для норвезької компанії як самозайняті особи. Умови залежать від того, чи створюєте ви власний бізнес в країні, чи вже маєте компанію за кордоном і працюєте з норвезькими замовниками.

Якщо ви плануєте відкрити власний бізнес у Норвегії та діяти як самозайнята особа, потрібно зареєструвати індивідуальне підприємство (ENK). Інші форми, зокрема товариство з обмеженою відповідальністю, для цієї категорії не підходять. Вам необхідно особисто брати активну участь у діяльності компанії та працювати виключно в межах цього бізнесу — інша оплачувана робота, включно з дистанційною, не дозволяється. Діяльність має відповідати вашій освіті або професійному досвіду на рівні кваліфікованого спеціаліста.

Крім того, треба довести економічну життєздатність проєкту. Очікуваний дохід від бізнесу повинен становити не менше 28 900 EUR на рік до сплати податків, що дорівнює 2400 EUR щомісяця. ПНП у такій категорії зазвичай видається на один рік із можливістю продовження за умови збереження всіх вимог. Ви маєте право працювати лише у своєму індивідуальному підприємстві. Працевлаштовуватися за наймом, брати додаткові замовлення або займатися іншою діяльністю, зокрема дистанційною, не дозволяється.

Якщо ви маєте компанію за межами Норвегії, ви можете отримати вид на проживання як самозайнята особа для виконання конкретного контракту з норвезьким замовником. У такому разі необхідний договір із визначеним обсягом робіт і строками виконання. Ваша винагорода за цим контрактом не може бути нижчою за рівень, прийнятий у Норвегії для відповідної кваліфікації. Орієнтовні мінімальні показники становлять від 46 420 до 53 220 EUR на рік або 3868–4435 EUR на місяць залежно від рівня освіти.

Такий дозвіл оформлюється максимум на два роки, але для подальшого отримання постійного проживання враховується лише фактичний час перебування в Норвегії. Ви не можете здійснювати діяльність, не передбачену цим договором, або співпрацювати з іншими клієнтами без подання нової заяви. Щоб розпочинати інший вид роботи, необхідно отримувати новий дозвіл.

Для навчання

Норвезьку посвідку на проживання для навчання можна отримати, якщо ви вступили до середньої або народної школи, професійного училища, університетського коледжу, університету чи релігійного навчального закладу. Незалежно від рівня освіти, вам потрібно підтвердити, що у вас є житло в Норвегії та достатньо коштів для перебування в країні протягом усього періоду навчання. У 2026 році мінімальна сума для проживання становить 1350 EUR на місяць або 14 820 EUR на рік, якщо для вашої програми не встановлено інших спеціальних вимог.

Наявність коштів можна підтвердити кількома способами:

• мати власні гроші на рахунку в норвезькому банку;
• надати підтвердження гранту, стипендії або студентського кредиту на потрібну суму;
• показати офіційний трудовий контракт на неповну зайнятість, який покриває частину витрат, а решта — ваші кошти чи стипендія.

Діти до 18 років можуть отримати дозвіл на навчання у старшій середній школі, зокрема за програмами обміну або в спеціалізованих закладах — спортивних чи музичних. У такому разі посвідка видається на час навчання і теж вимагає підтвердження фінансування. Оскільки йдеться про неповнолітніх, до Норвегії разом із дитиною мають приїхати батьки, які відповідатимуть за її утримання.

Для навчання в університетському коледжі чи університеті потрібно бути зарахованими на акредитовану програму та навчатися виключно на денній формі. Якщо курс триває один семестр, потрібно підтвердити наявність коштів у розмірі 6736 EUR на осінній період або 8084 EUR на весняний, а також показати фінансування на наступний термін. Гроші мають бути на рахунку в норвезькому банку або на депозиті навчального закладу, а також допускаються кредити, гранти або їх поєднання. Якщо навчання здійснюється на контрактній основі, необхідно надати квитанцію про внесення коштів або документ про звільнення від оплати.

Студентська ПНП дає право працювати до 20 годин на тиждень протягом семестру та повний робочий день під час канікул, включно з дистанційною роботою. Водночас вести власний бізнес або працювати як самозайнята особа не можна. Також важливо враховувати, що час навчання, на який видано посвідку, не зараховується до строку осілості та не дає право отримати постійне резидентство.

Сімейна посвідка на проживання

Якщо у вас є родич у Норвегії з чинним дозволом на проживання або в статусі громадянина, ви можете подати заяву на возз’єднання родини та переїхати до нього на законних підставах. Подати заяву можуть:

• чоловік або дружина;
• зареєстрований партнер;
• співмешканець за умови фактичного проживання разом не менше двох років або наявності спільної дитини;
• діти до 18 років.

Вам та вашому партнеру має бути щонайменше 24 роки. Виняток можливий, якщо ви одружилися ще до того, як ваш родич переїхав до Норвегії, або якщо ви вже жили разом в країні.

Ваш родич (спонсор) у Норвегії має підтвердити достатній рівень доходу, який повинен становити не менше 36 996 EUR на рік або 3083 EUR на місяць до сплати податків. Термін дії тимчасового статусу зазвичай дорівнює строку ПНП вашого спонсора. У видачі дозволу можуть відмовити, якщо виникнуть сумніви щодо реальності вашого шлюбу або якщо влада вважатиме, що ви можете безпечно жити разом в іншій країні, з якою маєте тісніші особисті чи сімейні зв’язки.

Тимчасовий захист: умови отримання постійної посвідки

Тимчасовий колективний захист, що надається громадянам України, які виїхали до Норвегії через війну, дозволяє легально жити та працювати в країні. Такий дозвіл зазвичай видається строком на один рік із можливістю продовження. Загальна тривалість перебування за цією схемою може становити до трьох років. Статус дає право на роботу, доступ до медицини, освіти та базових соціальних послуг. Колективний захист не є підставою для отримання постійного місця проживання. Якщо ви плануєте залишитися в Норвегії надовго, потрібно змінити цей статус на стандартну ПНП — робочу, сімейну або іншу, яка дає право в майбутньому подати заяву на дозвіл на постійне проживання.

Умови отримання посвідки на проживання

Щоб отримати статус норвезького резидента, потрібно впевнитися, що ви відповідаєте ключовим вимогам, встановленим міграційною службою:

• Законна підстава.
  Заяву на оформлення посвідки на проживання розглядають лише за наявності чітко визначеної підтвердженої мети перебування в Норвегії, яка підтверджується відповідними документами — трудовим контрактом, довідкою про вступ до навчального закладу тощо.
• Фінансова спроможність.
  Сума, яку необхідно підтвердити, залежить від типу дозволу. Для більшості категорій вона становить від 14 820 до 53 220 EUR на рік до оподаткування. Точний поріг визначає UDI залежно від підстави перебування. Доходу має бути достатньо для самостійного забезпечення без звернення по соціальну допомогу.
• Медичне страхування.
  Страховий поліс повинен діяти протягом усього періоду проживання на території Норвегії та покривати витрати на лікування, госпіталізацію і, за потреби, повернення до країни походження з медичних причин.
• Наявність житла.
  Для отримання тимчасового статусу потрібно підтвердити місце проживання. Це може бути договір оренди, письмове підтвердження від власника або документ про право власності. Житло має знаходитися в тому муніципалітеті, де ви плануєте навчатися, працювати чи здійснювати іншу заявлену діяльність.
• Відсутність судимості.
  Однією з умов набуття резидентського статусу в Норвегії є відсутність кримінальних правопорушень. За вимогою влади може знадобитися довідка про несудимість із країни громадянства або з держав, де ви проживали раніше, для підтвердження вашої благонадійності.

Як отримати дозвіл на проживання в Норвегії

Процедура імміграції до Норвегії передбачає кілька послідовних кроків:

1. Визначення підстави та підготовка документів.
   Перед тим, як подати заявку на дозвіл, потрібно обрати законну підставу для перебування та сформувати повний пакет документів відповідно до вимог UDI.
2. Подання заяви та сплата збору.
   Заява на отримання виду на проживання подається через офіційний портал Норвезької міграційної служби. Спочатку ви заповнюєте електронну форму, обираєте тип дозволу та сплачуєте адміністративний збір онлайн. Після реєстрації необхідно особисто з’явитися до консульства або візового центру Норвегії у країні вашого проживання для здачі біометричних даних і подання оригіналів документів.
3. Очікування прийняття рішення.
   Статус вашої справи можна перевіряти в особистому акаунті на порталі міграційної служби, через який подавалася заява. Щойно рішення буде ухвалено, результат буде доступний у вашому акаунті на сайті UDI, а на ваш email надійде відповідне сповіщення.
4. Оформлення національної візи (за потреби).
   Після схвалення ПНП потрібно звернутися до посольства або візового центру Норвегії у країні вашого перебування, щоб отримати візу типу D. Із собою необхідно мати чинний закордонний паспорт та рішення про надання дозволу на проживання, а також інші документи за вимогою консульства. Громадянам України, які мають біометричний паспорт, така віза зазвичай не потрібна — вони можуть в’їхати в Норвегію в межах безвізового режиму та вже в країні пройти фінальний етап оформлення ПНП.
5. В’їзд до Норвегії та отримання карти резидента.
   Протягом 6 місяців після позитивного рішення вам необхідно в’їхати до Норвегії. Після прибуття потрібно звернутися до поліції для реєстрації та оформлення карти резидента. Під час візиту роблять фото та знімають відбитки пальців, а готову карту резидента надсилають поштою на вашу норвезьку адресу.

Документи, строки та нюанси отримання

Щоб подати заявку на отримання ПНП в Норвегії, потрібно підготувати стандартний пакет документів, до якого входить:

• закордонний паспорт, чинний на момент в’їзду до Норвегії та щонайменше протягом трьох місяців після запланованого виїзду із Шенгенської зони, або інший чинний документ, що посвідчує особу;
• заповнена анкета-заява на отримання ПНП;
• документи, які підтверджують підставу перебування, як-от трудовий контракт, довідка про зарахування до закладу освіти, докази родинних зв’язків, реєстраційні документи бізнесу тощо;
• довідка про доходи, банківські виписки або контракт, що засвідчує стабільний дохід;
• документ, який підтверджує наявність житла в Норвегії;
• страховий поліс, чинний протягом усього періоду вашого перебування в Норвегії;
• довідка про відсутність судимості;
• квитанція про сплату адміністративного збору;
• 2 актуальні кольорові фотографії встановленого формату.

Довідки, складені не норвезькою або англійською мовою, повинні бути перекладені присяжним або офіційним перекладачем. Переклад подається разом із копією оригіналу та повинен точно відтворювати зміст документа, включно з печатками та підписами. Україна і Норвегія є учасниками Гаазької конвенції 1961 року, тому консульська легалізація не потрібна. Для більшості офіційних документів достатньо проставити апостиль у країні їх видачі.

Копії документів мають бути гарної якості, без обрізаних сторінок і нечітких реквізитів. Під час особистого візиту до поліції або консульства потрібно пред’явити оригінали для звірки. Якщо документи неповні, протерміновані або оформлені неналежним чином, Міграційна служба може призупинити розгляд справи, надіслати запит на додаткову інформацію або повернути заяву без розгляду.

Строки та вартість отримання ВНЖ Норвегії

Розгляд заяви на вид на проживання в Норвегії зазвичай триває близько двох місяців. Затримка можлива, коли необхідно підтвердити правдивість наданих документів або інформації, перевірити персональні дані, призначити співбесіду в поліції чи посольстві або провести ДНК-тест для підтвердження родинних зв’язків. Окрім того, для виготовлення карти резидента потрібно ще приблизно 20 днів. Під час подання заяви ви також маєте сплатити адміністративний збір, розмір якого залежить від підстави:

• працевлаштування — 560 EUR;
• навчання — 480 EUR;
• навчання (для неповнолітніх) — 240 EUR;
• возз’єднання родини — 1057 EUR.

Поширені помилки при оформленні дозволу на проживання

Під час оформлення дозволу на проживання в Норвегії найчастіше проблеми виникають через неповний пакет документів, невідповідність вимогам конкретного типу дозволу або помилки в анкеті. Міграційна служба ретельно перевіряє правдивість наданої інформації, фінансове забезпечення, підставу перебування та, у разі сімейної імміграції, реальність родинних зв’язків. Якщо документи не підтверджують заявлену мету проживання, доходи не відповідають встановленому рівню або виявлено суперечності в даних, у видачі дозволу можуть відмовити.

За останніми офіційними даними Директорату у справах іноземців, у 2025 році за заявами на постійну посвідку на проживання загальний рівень відмов становив близько 8 %, тобто 92 % заяв були схвалені. Для мігрантів України цей показник був ще нижчим: приблизно 4 % відмов і 96 % позитивних рішень.

Якщо ви отримали відмову, її можна оскаржити протягом трьох тижнів з моменту повідомлення про рішення. Апеляція подається безпосередньо до UDI, письмово або через онлайн-сервіс. У ній потрібно пояснити, чому ви не погоджуєтесь із відмовою, і додати документи, які підтверджують вашу позицію. Спочатку співробітники Міграційної служби переглядають справу ще раз. Якщо їхнє рішення не змінюється, апеляцію передають до Імміграційної апеляційної комісії (UNE), яка виносить остаточний вердикт.

Вид на проживання в Норвегії: права та обов’язки

Після отримання дозволу на проживання ви стаєте легальним резидентом Норвегії, і разом із правом жити в країні у вас з’являються конкретні обов’язки.

Перш за все необхідно внести свої дані в Національний реєстр населення та отримати норвезький ідентифікаційний номер. Без нього неможливо повноцінно користуватися державними послугами, укладати трудові договори, відкривати банківський рахунок або отримувати медичне обслуговування. Якщо ви проживаєте в Норвегії понад 183 дні на рік, ви стаєте податковим резидентом країни та зобов’язані декларувати доходи та сплачувати податки відповідно до норвезького законодавства. Базова фіскальна ставка в країні становить 22 %, а також діє прогресивна система оподаткування залежно від рівня річного прибутку:

• до 20 000 EUR — 0 %;
• 20 000–28 270 EUR — 1,7 %;
• 28 270–64 400 EUR — 4 %;
• 64 400–87 000 EUR — 13,7 %;
• 87 000–130 320 EUR — 16,8 %;
• понад 130 320 EUR — 17,8 %.

У Норвегії більшість осіб, які є учасниками Національної системи страхування та оподаткування, зобов’язані сплачувати внески на соціальне забезпечення, що нараховуються з особистого доходу. Ставки соціальних внесків залежать від типу прибутку. Для заробітної плати застосовується ставка 7,6 %, для доходу від підприємницької діяльності — 10,8 %, а для пенсійних виплат — 5,1 %.

Діти, які проживають у Норвегії та досягають шкільного віку, зобов’язані відвідувати відповідний заклад освіти. Батьки або законні опікуни повинні оформити реєстрацію дитини в місцевій школі, забезпечити регулярне відвідування занять і виконувати вимоги муніципалітету щодо навчального процесу. Також держава надає можливість дошкільної освіти, і хоча вона не є обов’язковою, батьки мають на неї право та часто оформлюють дітей у садочки з підтримкою муніципальних субсидій.